Важливим фактором безпеки під час роботи в Криму є поведінка в соціальних мережах. Ваша активність онлайн – публікації, фото або висловлена думка – можуть стати причиною пильної уваги не тільки спецслужб, а й агресивно налаштованих місцевих жителів. Не варто забувати, що практично кожен активний акаунт журналіста моніториться спецслужбами, тому перед поїздкою до Криму потрібно ще раз перевірити опубліковану вами інформацію.
Серед журналістів, які працювали в Криму, існує дві точки зору: одні вважають за краще припинити активність або деактивувати свої акаунти в соцмережах; інші ж вважають, що публічність та інформація про зустрічі і переміщеннях може бути запорукою безпеки.
Який би варіант поведінки онлайн не був би обраний, не варто забувати про фактори, які особисто вас можуть піддати додаткової небезпеки (стать, громадянство, національність, політичні погляди, релігія і т.д.). Деякі журналісти-фрілансери, що працювали в Криму, рекомендують не завжди представлятися журналістом, особливо, якщо ваш співрозмовник потенційно може агресивно відреагувати на запитання. “Іноді безпечніше сказати, що ви дослідник або письменник”, – вважає Микита Афанасьєв. Часто навіть назва видання, з яким ви співпрацюєте, може викликати агресію по відношенню до вас. Якщо у вас заплановані зустрічі з людьми, за якими потенційно можуть стежити або прослуховувати, то краще такі інтерв’ю проводити ближче до кінця поїздки – це може виявитися важливим фактором для вашого безпечного від’їзду з півострова.
Особливим аспектом в журналістській роботі на півострові є психологічний фактор. При тривалій роботі з делікатними темами (арешти, обшуки, зникнення, тортури і позбавлення волі) у журналіста неминуче настає момент психологічного вигорання. “Іноді мої відрядження в Крим затягуються на 3-5 тижнів. Це досить довго, важкі теми і важкі умови роботи морально виснажують. Після роботи на знос обов’язково потрібно робити перерву і відновлюватися”, – ділиться досвідом Антон Наумлюк. Втрата стресостійкості і адаптація до напруженої атмосфери тягне за собою втрату пильності і знижену оцінку ризиків. Не рекомендується перебувати на півострові більше трьох тижнів.
Однак, більшість журналістів з тривалим досвідом роботи в Криму одноголосно радять завжди пам’ятати про найголовніший фактор: журналіст несе величезну відповідальність перед людьми, які наважилися з ним зустрітися і відверто говорити. “Кореспондент поїде з потрібним матеріалом, а люди і далі будуть залишатися жити на півострові в потенційно небезпечних для них умовах”, – бажаючи залишатися анонімним, стверджує один з українських журналістів-фрілансерів в Криму.