Skip to content

Крим - практичні поради для позаштатних журналістів

Крим - практичні поради для позаштатних журналістів

Анастасія Магазова, журналіст-фрілансер родом з Криму. З 2013 року співпрацює в якості кореспондента з німецькими виданнями Die Tageszeitung і Deutsche Welle. Широка географія досвіду роботи в конфліктних зонах (Крим, Донбас, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Туреччина, Ліван), автор проекту про невизнані території на пострадянському просторі "Unrecognised Stories".

Незважаючи на відсутність відкритого збройного протистояння на українському півострові, анексованому Росією в 2014 році, небезпека для роботи журналіста залишається там вкрай високою. Перш за все, така ситуація пов'язана з декількома факторами: Росія продовжує переслідування журналістів і працівників засобів масової інформації за те, що вони протистояли окупації Криму і продовжують критикувати нинішню політичну ситуацію. Заявляючи про розслідування екстремізму або тероризму, місцева влада переслідувала, проводили обшуки будинків і офісів, допитували і порушували судові позови проти журналістів. На сьогоднішній день відкрито 3 кримінальні справи проти журналістів, по одній з яких було винесено вирок.

Журналісту-фрілансеру, який все ж вирішив відправитися в Крим, потрібно враховувати такі обставини:

  • на півострові по відношенню до незалежних журналістів російські спецслужби ведуть особливо ретельну роботу;
  • на відміну від непідконтрольної українському уряду частини Донбасу, у Криму повноцінно діє російське законодавство. Це важливо розуміти, тому що щодо журналістської діяльності воно відрізняється від українського. Російські закони чітко визначають правила роботи журналіста і негласно регулюють зміст публікацій;
  • у Криму також повноцінно не функціонує міжнародне гуманітарне право у сфері захисту прав журналістів, що тягне за собою певні наслідки. На півострові практично відсутній незалежний правовий захист і обмежено доступ міжнародних правозахисних організацій, що піддає журналістів додатковому ризику.

Слід чітко пам'ятати, незважаючи на ваші переконання, якщо у вас немає акредитації МЗС РФ або прес-карти російського (закордонного чи акредитованого в РФ українського) видання, але ви хочете вести журналістську діяльність у Криму - ваші дії можуть бути розцінені як протиправні. У кращому випадку, якщо журналіст не є російським громадянином, його можуть притягнути до адміністративної відповідальності, депортувати або заборонити в'їзд до Росії. За минулі 4 роки саме такі санкції було вжито до українських журналістів у Криму, які, на думку місцевої влади, порушили російське законодавство. Таким чином в 2016 році російська ФСБ видала заборону на в'їзд до 2020 року журналістці Анастасії Рінгіс з онлайн-видання "Українська правда" в зв'язку з тим, що, нібито, її діяльність несе загрозу безпеці РФ. "Це необхідно з метою забезпечення обороноздатності чи безпеки держави, або громадського порядку, або захисту здоров'я населення", - йдеться у виданому журналістці документі.

Інша ситуація з кримськими журналістами, які працювали для українських видань на півострові, оскільки для російської влади всі кримчани в 2014 році автоматично стали російськими громадянами. Відповідно, їх правопорушення розглядаються з точки зору законів РФ. Прикладом цього може стати випадок Миколи Семени, кримського журналіста, якого російський суд засудив до 2,5 років тюремного ув'язнення умовно з випробувальним терміном і забороною на 3 роки займатися публічною діяльністю. В основу обвинувачення журналіста лягла його публікація про енергоблокаду Криму з боку українських активістів. Семена в статті оцінив блокаду позитивно, а дії Росії навесні 2014 року назвав анексією - слідство вирішило це закликом до порушення територіальної цілісності Російської Федерації. Фактично журналіста судили за думку про те, що Крим залишається частиною України.

We use cookies to give you the best experience of using this website. To accept our cookies, click here or read our Cookie Policy for more information.